Словарь української мови (1924)/гайнарь
| ◀ гаймін | Словарь української мови Г гайнарь |
гайний ▶ |
|
Гайна́рь, ря, м. Работникъ, пригоняющій на ярмарку еврейскій скотъ. Шух. I. 84.
| ◀ гаймін | Словарь української мови Борис Грінченко Г гайнарь |
гайний ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гайнарь
Борис Грінченко
1924
Гайна́рь, ря, м. Работникъ, пригоняющій на ярмарку еврейскій скотъ. Шух. I. 84.