Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гадячий
Берлін: Українське слово, 1924

Га́дячий, а, е. 1) = Гадовий, гадючий. Мил. М. 48. Сім голов гадячих. Гн. I. 22. 2) Га́дяче зі́лля. Раст. Veronica chamaedrus. Вх. Пч. II. 37.