Словарь української мови (1924)/гадя
◀ гадюшник | Словарь української мови Г гадя |
гадячий ▶ |
|
Гадя́, дя́ти, с. 1) Змѣенышъ, змѣиное отродье. Федьк. 2) Гадє сліпе. Рыба Petromyzon fluv. Шух. I. 24.
◀ гадюшник | Словарь української мови Борис Грінченко Г гадя |
гадячий ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гадя
Борис Грінченко
1924
Гадя́, дя́ти, с. 1) Змѣенышъ, змѣиное отродье. Федьк. 2) Гадє сліпе. Рыба Petromyzon fluv. Шух. I. 24.