Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гадючка
Берлін: Українське слово, 1924

Гадю́чка, ки, ж. 1) Ум. отъ гадюка. 2) Гадю́чку вки́нути, впусти́ти. Сдѣлать пакость. Здається і друже, а гадючку впустив. Ном. № 9536.