Словарь української мови (1924)/вірутно
| ◀ вірутник | Словарь української мови В вірутно |
вірую ▶ |
|
Віру́тно, нар. Вѣроятно. Желех.
| ◀ вірутник | Словарь української мови Борис Грінченко В вірутно |
вірую ▶ |
|
Словарь української мови — В
вірутно
Борис Грінченко
1924
Віру́тно, нар. Вѣроятно. Желех.