Словарь української мови (1924)/відірвати
| ◀ відіп'яти | Словарь української мови В відірвати |
відіслати ▶ |
|
Відірва́ти, ся. См. Відривати, ся.
| ◀ відіп'яти | Словарь української мови Борис Грінченко В відірвати |
відіслати ▶ |
|
Словарь української мови — В
відірвати
Борис Грінченко
1924
Відірва́ти, ся. См. Відривати, ся.