Словарь української мови (1924)/відхідний
| ◀ відхідливий | Словарь української мови В відхідний |
відхідник ▶ |
|
Відхі́дний, а, е. Прощальный, даваемый на отходѣ. Обід відхідний. Чуб. Дали мені відхідного коня вороного, дівчинонька хустиночку з під злота самого. Мет. 23.