Словарь української мови (1924)/відхідливий

by Борис Грінченко

◀ відхід

Словарь української мови Борис Грінченко В відхідливий

відхідний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відхі́дливий, а, е. Легко успокаивающійся, отходчивый. Він хоч сердитий, та відхідливий. Серце в мене було одхідливе: я про все й забуду. Г. Барв. 273.