Словарь української мови (1924)/відтикатися

by Борис Грінченко

◀ відтикати

Словарь української мови Борис Грінченко В відтикатися

відтин ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відтика́тися, ка́юся, єшся, сов. в. відіткну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Откупориваться, откупориться. Чоп як відіткнувся, вода й забулькотіла. Стор. I. 82.