Словарь української мови (1924)/відрізуватися
◀ відрізувати | Словарь української мови В відрізуватися |
відрікати ▶ |
|
Відрі́зуватися, зуюся, єшся, сов. в. відрі́затися, жуся, жешся, гл. Отрѣзывать, отрѣзать себя отъ чего. Взяла ключ і ніж, відрізалася. Чуб. Нерівно відрізалося.