Словарь української мови (1924)/відплішити

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відплішити
Берлін: Українське слово, 1924

Відпліши́ти, шу́, шиш, гл. 1) Вынуть клинышекъ, которымъ было что либо заклинено. 2) Отколотить. Відплішив так, що до нових віників буде згадувати. Чуб.