Словарь української мови (1924)/відпихати
| ◀ відпитувати | Словарь української мови В відпихати |
відпірати ▶ |
|
Відпиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. відіпхну́ти, ну́, неш, гл. Отпихивать, отпихнуть, отталкивать, оттолкнуть. Відіпхнув срібний човник золотим весельцем. Рудч. Ск. II. 39.