Словарь української мови (1924)/відтіль
| ◀ відтів | Словарь української мови В відтіль |
відтобурчити ▶ |
|
Відті́ль, відтіля́, нар. = Ві́дти. В три вирви вигнали відтіль. Котл. Ен. I. 16. Він відтіля не втече. Рудч. Ск. II. 108.
| ◀ відтів | Словарь української мови Борис Грінченко В відтіль |
відтобурчити ▶ |
|
Словарь української мови — В
відтіль
Борис Грінченко
1924
Відті́ль, відтіля́, нар. = Ві́дти. В три вирви вигнали відтіль. Котл. Ен. I. 16. Він відтіля не втече. Рудч. Ск. II. 108.