Словарь української мови (1924)/відличний

by Борис Грінченко

◀ відличка

Словарь української мови Борис Грінченко В відличний

відліг ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відли́чний, а, е. Не такой, какъ другіе, отличный отъ другихъ. Запорожці були люде одличнії: у них і собаки без пастуха сами овець пасли. О. 1861. X. 34.