Словарь української мови (1924)/відкуплятися

by Борис Грінченко

◀ відкупляти

Словарь української мови Борис Грінченко В відкуплятися

відкупне ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відкупля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. відкупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Откупаться, откупиться. А я смерти не боюся я від смерти одкуплюся. Чуб. V. 1093 Наша душа гріхів довіку не відкупиться. АД. I. 108.