Словарь української мови (1924)/відкупляти

by Борис Грінченко

◀ відкупити

Словарь української мови Борис Грінченко В відкупляти

відкуплятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відкупля́ти, ля́ю, єш, сов. в. відкупи́ти, плю́, пиш, гл. Откупать, откупить, выкупать, выкупить. З моря душу виймала, од гріхів одкупляла. Чуб. V. 849. Я б рад одкупити батьківське гніздо, та Біг ма за віщо. Левиц. I. 422.