Словарь української мови (1924)/відерце
◀ відерник | Словарь української мови В відерце |
від'ємний ▶ |
|
Віде́рце, ця, с. Ум. отъ відро́.
◀ відерник | Словарь української мови Борис Грінченко В відерце |
від'ємний ▶ |
|
Словарь української мови — В
відерце
Борис Грінченко
1924
Віде́рце, ця, с. Ум. отъ відро́.