Словарь української мови (1924)/відерник
| ◀ відерковий | Словарь української мови В відерник |
відерце ▶ |
|
Віде́рник, ка, м. 1) Дѣлающій ведра. 2) Горшокъ, чугунъ вмѣстимостью въ 1 ведро. Купила собі горщик-відерник.
| ◀ відерковий | Словарь української мови Борис Грінченко В відерник |
відерце ▶ |
|
Словарь української мови — В
відерник
Борис Грінченко
1924
Віде́рник, ка, м. 1) Дѣлающій ведра. 2) Горшокъ, чугунъ вмѣстимостью въ 1 ведро. Купила собі горщик-відерник.