Словарь української мови (1924)/відбутний
| ◀ відбутка | Словарь української мови В відбутний |
відбуча ▶ |
|
Відбутни́й, а́, е́. Употреблено въ загадкѣ изъ сказки въ приложеніи къ салу, въ значеніи: такой, которымъ отбываютъ всякія нужды. А чого ж вам подавати: чи одбутного, чи прибутного?… Сало одбутне, бо ним усякі зачіпки одбувають. Грин. II. 274.