Словарь української мови (1924)/ворушитися
| ◀ ворушити | Словарь української мови В ворушитися |
ворушливий ▶ |
|
Воруши́тися, шу́ся, шишся, гл. Шевелиться. Ворушиться, і усом моргає, очима поводить. Кв. I. 126. Ворушіться ще, жили, поки живі. Ном. № 5934. Усюди.... народ ворушився. Стор. М. Пр. 51.