Словарь української мови (1924)/виштурити
◀ виштрикнути | Словарь української мови В виштурити |
виштуркати ▶ |
|
Ви́штурити, рю, риш, гл. = Виштирити. Насилу виштурила на двір, щоб хоч провітривсь трохи.
◀ виштрикнути | Словарь української мови Борис Грінченко В виштурити |
виштуркати ▶ |
|
Словарь української мови — В
виштурити
Борис Грінченко
1924
Ви́штурити, рю, риш, гл. = Виштирити. Насилу виштурила на двір, щоб хоч провітривсь трохи.