Словарь української мови
Борис Грінченко
В
витирач
Берлін: Українське слово, 1924

Вити́рач, ча, м. Въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ: находящаяся въ отверстіи палочка, счищающая приставшую къ стѣнкамъ отверстія муку. Мик. 481.