Словарь української мови (1924)/вистігати
◀ вистіг | Словарь української мови В вистігати |
вистоювати ▶ |
|
Вистіга́ти, га́ю, єш, гл. Строчить. Сорочку вистігаю. Каневск. у.
◀ вистіг | Словарь української мови Борис Грінченко В вистігати |
вистоювати ▶ |
|
Словарь української мови — В
вистігати
Борис Грінченко
1924
Вистіга́ти, га́ю, єш, гл. Строчить. Сорочку вистігаю. Каневск. у.