Словарь української мови (1924)/вистоювати
| ◀ вистігати | Словарь української мови В вистоювати |
вистоюватися ▶ |
|
Висто́ювати, сто́юю, єш, сов. в. ви́стояти, стою, їш, гл. Простаивать, простоять, выстаивать, выстоять. Ви́стояти слу́жбу. Отстоять обѣдню. К. ЧР. 100.