Словарь української мови (1924)/висок
| ◀ виснути | Словарь української мови В висок |
високий ▶ |
|
Висо́к, ска́, м. 1) Високъ. Сивизна на висках. Ном. № 8709. 2) Отвѣсъ (у каменьщиковъ). Сумск. у. Ум. Висо́чок. МВ. (О. 1862. I. 92).
| ◀ виснути | Словарь української мови Борис Грінченко В висок |
високий ▶ |
|
Словарь української мови — В
висок
Борис Грінченко
1924
Висо́к, ска́, м. 1) Високъ. Сивизна на висках. Ном. № 8709. 2) Отвѣсъ (у каменьщиковъ). Сумск. у. Ум. Висо́чок. МВ. (О. 1862. I. 92).