Словарь української мови (1924)/висвячуватися

by Борис Грінченко

◀ висвячувати

Словарь української мови Борис Грінченко В висвячуватися

виселити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Висвя́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. ви́святитися, чуся, тишся, гл. Посвящаться, посвятиться (въ духовный санъ). Висвятився семинарист на попи. О. 1862. I. 54.