Словарь української мови (1924)/висвячувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
висвячувати
Берлін: Українське слово, 1924

Висвя́чувати, чую, єш, сов. в. ви́святити, чу, тиш, гл. — на попа́. Посвящать, посвятить (въ духовный санъ).