Словарь української мови (1924)/вирядка
| ◀ вирядити | Словарь української мови В вирядка |
виряжати ▶ |
|
Виря́дка, ки, ж. Снаряженіе въ дорогу. Ото ж як він їхав туди, то мати позичила у мене на вирядку грошей. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовск.).
| ◀ вирядити | Словарь української мови Борис Грінченко В вирядка |
виряжати ▶ |
|
Словарь української мови — В
вирядка
Борис Грінченко
1924
Виря́дка, ки, ж. Снаряженіе въ дорогу. Ото ж як він їхав туди, то мати позичила у мене на вирядку грошей. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовск.).