Словарь української мови (1924)/вирядити
| ◀ вирушити | Словарь української мови В вирядити |
вирядка ▶ |
|
Ви́рядити, ся. См. Виряжа́ти, ся.
| ◀ вирушити | Словарь української мови Борис Грінченко В вирядити |
вирядка ▶ |
|
Словарь української мови — В
вирядити
Борис Грінченко
1924
Ви́рядити, ся. См. Виряжа́ти, ся.