Словарь української мови (1924)/випурнати

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
випурнати
Берлін: Українське слово, 1924

Випурна́ти, на́ю, єш, сов. в. ви́пурнути, ну, неш, гл. Вынырять, вынырнуть. Випурнала риба дуже велика. Лебед. у. Випурнув норець (з моря). Чуб. II. 18.