Словарь української мови (1924)/випрошуватися
◀ випрошувати | Словарь української мови В випрошуватися |
випруджувати ▶ |
|
Випро́шуватися, шуюся, єшся, сов. в. ви́проситися, шуся, сишся, гл. Выпрашиваться, выпроситься.
◀ випрошувати | Словарь української мови Борис Грінченко В випрошуватися |
випруджувати ▶ |
|
Словарь української мови — В
випрошуватися
Борис Грінченко
1924
Випро́шуватися, шуюся, єшся, сов. в. ви́проситися, шуся, сишся, гл. Выпрашиваться, выпроситься.