Словарь української мови (1924)/випорювати
| ◀ випорхати | Словарь української мови В випорювати |
випосажити ▶ |
|
Випо́рювати, рюю, єш, сов. в. ви́пороти, рю, реш, гл. 1) Выпарывать, выпороть, отпороть. Із-під стоячого підошву випоре. Ном. № 11064. 2) Только сов. в. Выпороть, высѣчь. На всі боки випоров. Ном. № 4020.