Словарь української мови (1924)/виполіскувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
виполіскувати
Берлін: Українське слово, 1924

Виполі́скувати, кую, єш, сов. в. ви́полоскати, щу, щеш, гл. 1) Выполаскивать, выполоскать. Виполоскали, обмили, та й принесли у шинок. Стор. II. 69. 2) Вымывать, вымыть, уносить, унести водой. На саме дно (чорт) спуститься, вхватить землі в пащеку і с тею землею наверх. А море глибоке, поки.... вирине він з моря, то вода вже геть виполоскала землю з рота. Драг. 15.