Словарь української мови (1924)/виполонити
| ◀ виполіскувати | Словарь української мови В виполонити |
виполоскати ▶ |
|
Ви́полонити, ню, ниш, гл. 1) Взять всѣхъ въ плѣнъ. 2) Истребить. Бог милосердний держить нас на світі, а то б нас давно треба виполонити, як тварь нечестиву. Мир. ХРВ. 41.