Словарь української мови (1924)/виполоч

by Борис Грінченко

◀ виполоти

Словарь української мови Борис Грінченко В виполоч

виполювати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ви́полоч, чі, ж. Неглубокая водомоина. Липовец. у.; лужа, Вх. Зн. 7; родъ неглубокаго рѣчнаго заливчика? Волч. у. Є виполоч мала і велика: по коліна і попід плечі чоловікові. Канев. у.