Словарь української мови (1924)/винитися
◀ винити | Словарь української мови В винитися |
винишпорити ▶ |
|
Вини́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Виниться.
◀ винити | Словарь української мови Борис Грінченко В винитися |
винишпорити ▶ |
|
Словарь української мови — В
винитися
Борис Грінченко
1924
Вини́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Виниться.