Словарь української мови (1924)/визнаття

by Борис Грінченко

◀ визнати

Словарь української мови Борис Грінченко В визнаття

визначати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Визнаття́, тя́, с. = Визнання. Уростав з того визнаття гнів його на Галю. МВ. (О. 1862. І.84). По його визнаттю стала громада радитись, що робити. МВ. (О. 1862. I. 102).