Словарь української мови (1924)/визнання
◀ визнаватися | Словарь української мови В визнання |
визнати ▶ |
|
Визна́ння, ня, с. 1) Открытіе, дознаніе. 2) Исповѣдываніе, признаніе; вѣроисповѣданіе. Зачали ружни віри приставати ґрецам до їх визнаня православного. Гн. I. 181. 3) Сознаніе.