Словарь української мови (1924)/визнаватися
◀ визнавати | Словарь української мови В визнаватися |
визнання ▶ |
|
Визнава́тися, знаю́ся, є́шся, сов. в. ви́знатися, знаюся, єшся, гл. Обнаруживаться, обнаружиться, сдѣлаться извѣстнымъ. Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія! МВ. II. 118.