Словарь української мови (1924)/визаконити
| ◀ визадкувати | Словарь української мови В визаконити |
византієць ▶ |
|
Ви́законити, ню, ниш, гл. Истребить, искоренить. Що завелось, те трудно визаконити.
| ◀ визадкувати | Словарь української мови Борис Грінченко В визаконити |
византієць ▶ |
|
Словарь української мови — В
визаконити
Борис Грінченко
1924
Ви́законити, ню, ниш, гл. Истребить, искоренить. Що завелось, те трудно визаконити.