Словарь української мови
Борис Грінченко
В
видра
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́дра, ри, ж. Выдра рѣчная, Lutra vulgaris. Вх. Пч. II. 6. Въ нижеслѣдующей пословицѣ въ томъ-же значеніи, что и ви́рва. Хотіла баба видри, та насилу сама видралась. Ном. № 1784.