Словарь української мови (1924)/видра
◀ видоювати | Словарь української мови В видра |
видрати ▶ |
|
Ви́дра, ри, ж. Выдра рѣчная, Lutra vulgaris. Вх. Пч. II. 6. Въ нижеслѣдующей пословицѣ въ томъ-же значеніи, что и ви́рва. Хотіла баба видри, та насилу сама видралась. Ном. № 1784.