Словарь української мови (1924)/видати

by Борис Грінченко

◀ видансько

Словарь української мови Борис Грінченко В видати

видатий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ви́дати, ся. См. Видавати, ся.

Вида́ти, да́ю, єш, гл. Видѣть. А ні слихом слихати, а ні видом видати. Ном. № 1939. Хто в світі не бував, той і дива не видав. Ном. № 385. Перва сотня виступає, вдова сина не видає. Мет. Хто вида́в так говори́ти? Развѣ такъ можно говорить? Левиц. I. 242. Ви́дано. Чи то видано, щоб живе мнясо само в рот ускочило? Рудч. Ск. I. 2. Видано-невидано, якого накидано. Ном. заг. № 48.