Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вигонити
Берлін: Українське слово, 1924

Виго́нити, ню, ниш, гл. = Виганяти. Спитавсь його: чи не схоче він грошей багато взять, аби тільки він їх не вигонив. Рудч. Ск. I. 62. Скот вигонила із города. Рудч. Ск. I. 194.