Словарь української мови (1924)/вигинистий

by Борис Грінченко

◀ вигинатися

Словарь української мови Борис Грінченко В вигинистий

вигинути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Виги́нистий, а, е. 1) Выгнутый. У которої дитини прості ніжки, то скоріш почне ходить, а в которої вигинисті, то не так-то. 2) Гибкій. Вх. Зн. 6. Дубець вигинистий. Черниг. у.