Словарь української мови (1924)/виволікати
| ◀ виволанка | Словарь української мови В виволікати |
виворот ▶ |
|
Виволіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. ви́волокти, лочу, чеш, гл. Выволакивать, выволочь, вытаскивать, вытащить. Насилу вправилась із вовком, виволікати поможи! Алв. 86. Що написано пером, того не виволочеш волом. Ном. № 7383.