Словарь української мови (1924)/виволанка
◀ вивозитися | Словарь української мови В виволанка |
виволікати ▶ |
|
Вивола́нка, ки, ж. 1) Избраніе. Повідають люде, же дієта буде, я на виволанку заспівам співанку. Гол. III. 257. 2) Ви́воланка. Изгнанница, выгнанная. Бранное слово у гуцуловъ. Шух. I. 34.