Словарь української мови (1924)/виважати
| ◀ вивадити | Словарь української мови В виважати |
виважити ▶ |
|
Виважа́ти, жаю, єш, гл. = Виважувати. Довго пані виважала, поки зважилась. МВ. II. 34.
| ◀ вивадити | Словарь української мови Борис Грінченко В виважати |
виважити ▶ |
|
Словарь української мови — В
виважати
Борис Грінченко
1924
Виважа́ти, жаю, єш, гл. = Виважувати. Довго пані виважала, поки зважилась. МВ. II. 34.