Словарь української мови (1924)/вибичуватися

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вибичуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́бичуватися, чуюся, єшся, гл. Выѣхать на гору, помогая лошадямъ, воламъ. Вже як вибичувалися на рівне, так трошки оддихали. Стор. I. 146. Вибичувався з хурою на гору. Зміев. у.