Словарь української мови (1924)/вибатькувати
| ◀ вибатожити | Словарь української мови В вибатькувати |
вибачати ▶ |
|
Ви́батькувати, кую, єш, гл. Выругать въ отца. Суча дочка, коли не вибатькую. Ном. № 3604.
| ◀ вибатожити | Словарь української мови Борис Грінченко В вибатькувати |
вибачати ▶ |
|
Словарь української мови — В
вибатькувати
Борис Грінченко
1924
Ви́батькувати, кую, єш, гл. Выругать въ отца. Суча дочка, коли не вибатькую. Ном. № 3604.