Словарь української мови (1924)/вибавити
| ◀ вибава | Словарь української мови В вибавити |
вибавлення ▶ |
|
Ви́бавити, ся. См. Вибавляти, ся.
| ◀ вибава | Словарь української мови Борис Грінченко В вибавити |
вибавлення ▶ |
|
Словарь української мови — В
вибавити
Борис Грінченко
1924
Ви́бавити, ся. См. Вибавляти, ся.